ЩО Ж ТАКЕ ГУМАТ?

ВПЛИВ ГУМАТІВ НА СТІЙКІСТЬ РОСЛИН ДО ДІЇ
НЕСПРИЯТЛИВИХ ФАКТОРІВ І СТРЕСІВ.
 

Найважливіша особливість гуматів полягає у їх здатності підвищувати стійкість рослин до дії несприятливих факторів та стресів. Чим більша дія несприятливих стресових факторів на рослину, тим буде більш помітний ефект від застосування гумату.

Принциповою відмінністю гуматів від багатьох інших біологічно-активних речовин є те, що вони не просто підвищують опір рослин до конкретного фактору зовнішнього середовища, а спрямовано піднімають опір організму рослин до дії будь-якого несприятливого фактору, компенсуючи нестачу природних захисних ресурсів організму в даному напрямку.
 

Л. Христева припустила, що це відбувається за рахунок того, що дія гуматів спрямована на нормалізацію та стимуляцію тих же провідних процесів клітинного метаболізму, які гальмуються або блокуються інгібуючими факторами середовища. При цьому клітини набувають додаткової можливості швидко відновлювати свої життєво важливі структури і цим самим протистояти згубному впливу несприятливих умов. Можна сказати, що рослина використовує все багатство молекулярного складу, хімічного, біологічного та енергетичного потенціалу гуматів, і з усього різноманіття його поживних, захисних або стимулюючих властивостей вибирає саме ті його властивості, які на даний момент найбільш необхідні для підвищення стійкості та посилення опору.
 

Тобто, при використанні гумату в умовах нестійкого клімату і дії різних несприятливих факторів, рослини прагнуть зберегти урожайність і якість на тому ж рівні, якби умови розвитку були близькі до оптимальних.
 

В переважній більшості фермери застосовують препарати на основі гумату калію, якщо стрес вже відбувся. Ми ж хочемо звернути вашу увагу на комплексне застосування гуматів протягом всього періоду вегетації культур.

Так, в разі імпульсного (короткочасного стресу, як приморозки) або тривалого стресу (наприклад, тривала посуха) комплексне внесення гуматів матиме велике практичне значення. У цьому випадку основним критерієм ефективності гумату стає не врожайність, а сам факт порятунку врожаю чи порятунку рослин від загибелі.  Значну загрозу втрати врожаю, яка запобігає застосуванню гумату, представляють, наприклад, пізні заморозки в період цвітіння дерев і чагарників, після яких квітки повністю опадають, так і не перетворившись на зав'язі, або холодна малосніжна зима, коли гинуть озимі , а також дерева, чагарники та інші багаторічні рослини. Порятунок від повної загибелі особливо важливий для багаторічних рослин, коли збитки від їхньої загибелі значно перевищують вартість врожаю одного року.

 

ВПЛИВ ГУМАТІВ НА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
 

Сучасне сільське господарство засноване на інтенсивному землеробстві, яке потребує внесення у ґрунт великих кількостей мінеральних добрив задля забезпечення рослин базовими елементами - азотом, фосфором, калієм. Проте, чим вища норма внесення мінеральних добрив, тим інтенсивніше ерозія ґрунтів, збіднення їх гумусом і забруднення довкілля. Тому проблема ефективного засвоєння мінеральних добрив рослиною для зниження норм їх витрат є важливим питанням в сучасному рослинництві.

Складність цього питання  полягає в тому, що легко розчинні у воді калійні та азотні добрива легко вимиваються з ґрунту, а фосфорні, навпаки, зв'язуються присутніми в ґрунті іонами Ca, Mg, Al і Fe в інертну, недоступну для рослин форму. І лише у присутності гумінових речовин ефективність засвоєння рослиною всіх елементів мінерального харчування різко зростає.

Цікаво відзначити, що механізм взаємодії гуматів та макроелементів мінерального харчування специфічний для кожного з них. Засвоєння азоту в присутності гумату йде шляхом інтенсифікації обмінних процесів при цьому негативні процеси утворення нітратів уповільнюється. Засвоєння калію прискорюється за рахунок збільшення проникності клітинної мембрани. Що ж до фосфору, то гумат зв'язує насамперед, іони Са, Mg, Al і Fe, перешкоджають утворенню нерозчинних фосфатів. Тому зі збільшенням вмісту гуматів зростає винесення фосфору рослиною.

​

Азот як основний елемент мінерального живлення вноситься в ґрунт у вигляді з'єднань, легко розчинних у воді, і тому погано утримується ґрунтом. У ґрунтовому розчині він знаходиться як у вигляді катіону NH4+, так і у вигляді аніону NО3-. Обидва ці іони добре утримуються гуміновими кислотами. За свідченням австралійських дослідників, кількість карбаміду, яка здатне утримуватися гуматами, досягає значень 20 кг на 1 л 12-відсоткового розчину гумату калію.

Це значно перевищує навіть теоретичну можливість утримання карбаміду вільним обсягом фрагмента молекули гумінової кислоти. Отже, водночас існує інший механізм зв'язування азоту гуміновими кислотами та його солями.

Ще однією важливою перевагою застосування гуматів є їхня здатність знижувати рівень нітратного азоту в готовій продукції. Було доведено, що при обробітку різних культур (овес, багаття, кукурудза, картопля, коренеплоди, салат, огірки) гумат дозволяє знизити вміст нітратів в середньому на 50%.

 

Фосфор. Ще у 60-х роках минулого століття було відзначено суттєве збільшення засвоєння фосфору рослинами у присутності гумату.

Це пояснюється тим, що гумат, зв'язуючи іони кальцію, магнію та алюмінію, завжди присутніх у ґрунті, не тільки запобігає утворенню важкорозчинних двох- і трьох-заміщених фосфатів, а й сприяє переходу в рухому форму важкорозчинної частини фосфору, що міститься в ґрунті.  Гумат сприяє мобілізації ґрунтових фосфатів.