top of page

ОСНОВНІ СТРЕСОВІ ФАКТОРИ

Щорічно стресові фактори призводять до значних втрат врожаю. За допомогою наших препаратів ви маєте можливість подолати наслідки стресів або мінімізувати їх. Проте, для максимальної ефективності треба розуміти фізіологічну дію стресів на рослини.

20160608_082455.jpg

ПРИМОРОЗКИ

високі температури  гумат агротехносоюз

ВИСОКІ ТЕМПЕРАТУРИ

промивання грунтових гербіцидів  гумат агротехносоюз

ПРОМИВАННЯ ҐРУНТОВИХ ГЕРБІЦИДІВ

заморозки приморозки гумат агротехносоюз гуміфілд гумат калію, холодовий стрес

ПРИМОРОЗКИ

високі температури посуха гумат агротехносоюз дефіцит вологи гуміфілд гумат калію

ВИСОКІ ТЕМПЕРАТУРИ

промивання грунтових гербіцидів  гумат агротехносоюз гуміфілд аміно фульвігрін фульвігрейн антистрес вр-18

ПРОМИВАННЯ ҐРУНТОВИХ ГЕРБІЦИДІВ

Дефіцит живлення, живлення, мінеральні елементи, азот, фосфор, доступніть, NPK, гумат

ДЕФІЦИТ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН

Гербіцидний стрес, опіки, соя, соняшник, аміно, антистрес, фульвігрін

ОПІКИ ВІД ГЕРБІЦИДІВ

Град, пошкодження рослин градом, наслідки граду. після граду, гумат, стимулятор, антистресант

ПОШКОДЖЕННЯ ГРАДОМ

Гербіцидний стрес, опіки, соя, соняшник, аміно, антистрес, фульвігрін

ПІСЛЯДІЯ ВІД ГЕРБІЦИДІВ

Рослинні організми в природних і штучних умовах зазнають впливу різноманітних чинників середовища, що практично постійно змінюються.

До них належать:

  • фізичні фактори – температура (висока, низька, охолодження, заморожування, перегрів); гідратація (посуха, затоплення), світло (висока інтенсивність, низька інтенсивність); радіація (ультрафіолет, α-, β-, γ- та Х- випромінювання); магнітне поле (гравітація);

  • хімічні фактори (солі, важкі метали, кислотність середовища, газоподібні токсиканти, гербіциди тощо);

  • біотичні фактори (інфекції, комахи);

  • механічні фактори (вітер, тиск, пошкодження).
     

Переведення організму в кількісно і якісно інший стан здатні забезпечити рівні факторів, що виходять за межі фонових, тобто перевищують поріг чутливості. Саме такі фактори умовно можуть бути названі стресовими. Під впливом стресових чинників рослинний організм може переходити від фізіологічно нормального до стану стресу.

Термін «стрес» був перенесений в фізіологію рослин з медичної науки і міцно закріпився в лексиконі фізіології стійкості рослин. За автором концепції стресу Г.Сельє, стрес – це загальна неспецифічна реакція організму на будь-який вплив. Фактори, що спричиняють стан стресу, Сельє назвав стресорами, а сукупність змін, що відбуваються під впливом стресорів, адаптаційним синдромом, виділивши у ньому три фази: тривоги, адаптації і виснаження. Такий поділ на стадії досить умовний.

За уніфікованою концепцією стресу, що включає оригінальну концепцію стресу Г.Сельє і доповнення, у відповідях рослин на стрес виділяють чотири фази:

1. Фаза відповіді – реакція тривоги (початок стресу). Вона виявляється у відхиленні від функціональної норми, зниженні життєздатності.

2. Фаза відновлення, що включає в себе процеси адаптації, репарації і ефект досягнення підвищеної стійкості.

3. Фаза виснаження. Настає якщо інтенсивність стресового впливу надто висока, перевищує адаптаційні можливості. Вона закінчується хронічною хворобою або загибеллю.

4. Фаза регенерації – часткове або повне відновлення фізіологічної функції після припинення дії стресора і за умови, що ушкодження було не надто сильним.

bottom of page